Вой, журба ж ты, журбінка

Вой, журба ж ты, журбінка, меня зажурбіла,
Да меня й, молодого, із ножок зваліла.
Вой, а я ж той журбінцы да не покоруся,
Пойду й у в корчомку, горэлкі нап’юся.
Да вып’ю ж я й кварціну, вып’ю я другую,
Стану, й подзівлюся на рэчку буйструю.
Да на рэчке кладочка што й ступлю, то й гнёцца,
Пам’ёр й отец-маці, госціна мінёцца,
Да пом’ёр й отец-маці, вся моя радзіна,
А я й осталася бедна сіроціна.