Ох, у лузі, в лузі на дубочку

Ох, у лузі, в лузі на дубочку,
Там седело пару голубочков,
Гэй, гэй, уха-ха.
Ой, воны седелі, ні пілі ж ні елі,
Да поднеліса, в гору полетелі,
Ой, воны летелі полем-доліною,
Поседалі дэй пуд каліною,
Розмовлялі помежду собою:
– Горэ жыті дэй нежонатому,
А шчэ хужэй, о хто кого любіт.
Сушыть, мучыть, ек ветер буліну,
Прыгортае, як маті детіну.
Скуль взеласа громовая туча,
Дай убіла, кого я любіла.
Коб жэ я знала, де ёго могіла,
Обсаділа рознымі цветамі,
Полівала горкімі слёзамі.