Ох, мой батько цвет зав’язав мне свет,
Моя маці зора рано замуж оддала.
Рано замуж оддала й у веліку сем’ю,
Й у веліку сем’ю, на чужую сторону.
Та веліка сем’я вся вячэраць села,
А мене, молоду, й отправілі по воду.
Я по воду йішла – спотыкаласа,
А з водою йішла – нарыдаласа.
Чо-то в сенях шуміть – маті с сыном говорыт:
– Чого водкі не п’еш, чому жонкі не б’еш?
– Ох, нашчо ж ее біть – вона вмее все робіть:
І чытать, і пісать, і по саду гулять,
Ох, по саду гулять, с свойму мужэм розмовлять.