Косары косяць, а вецёр повевае

Косары косяць, а вецёр повевае,
Шовкова трава да на косу полегае,
Там мой міленкой да, да на сівом коне грае,
– Ой годі-годі, да на сівом коне граті.
Выйді до мене да вечэру вечэраті.
– Як наварыла, то й вечэрай здорова,
А мне попала на вкраіну дорога.
Кому дорога, ох, а мне біта стежэчка,
Попала туга біля мого сердзечка.