Да вуступала, ох, да цёмна хмара,
Й а за ею сіня.
Породзіла некрутонька
Да хорошого сына.
Дала ж ёму стан хорошой,
Да шо чорные бровы,
Шоб не ходзів да козачэнько
Й вечором до вдовы,
Й а вдовіца ж наровіца,
Да вмела чароваці,
Чаровала ручкі-ножкі,
Шэ й карые вочы.